Економічні афери не новина для сьогодення. Цілеспрямовано збанкрутують навіть гіганти промислові, шалена боротьба за землю особливо в зонах масового відпочинку. Кують монети з сонця, повітря і води, зазіхаючи, навіть, на державні оздоровчі заклади. Один із них, дитячий психоневрологічний диспансер "Іскра" в місті Євпаторія, також впав у око новітнім підприємцям, що певно звикли мати зиск на будь-чому.
Місто Євпаторія, 890 кілометрів від Києва. Четвертого жовтня група із тридцяти молодиків блокувала ворота дитячого спеціалізованого санаторію "Іскра". Попри охорону вдерлися до котельні: знеструмили заклад, перекрили воду сотням дітей-інвалідів, що саме прибували на лікування з усієї України. Перелякали всіх. В такий спосіб вирішили ствердитися можливі нові власники дитячої оздоровниці.
Захоплення тривало три доби. Але чому "захоплення" коли хлопці прийшли вимагати своє, тобто Акціонерного товариства "Канон"? У жовтні 2003 року колишній головний лікар санаторію Олександр Тихоненко за три з половиною тисячі гривень передав товариству "Аспект" державне майно, загальна балансова вартість якого майже шістсот тисяч. Акт перевірки державної контрольно-ревізійної служби пояснює, що окрім Аспекту, був ще один передатний ланцюг, а саме ТОВ "Промхолдинг". Отже, зрештою до "Канону" перейшли усі споруди господарські: гараж, сарай, майстерня, котельня та пральня з обладнанням, навіть тепломережі та паркан довкола оздоровниці. Тобто, без перебільшення, усі стратегічні об'єкти, без яких не може існувати будь-який заклад, а поготів санаторій цілорічного циклу оздоровлення дітей.
Артур Слісаренко, головний лікар дитячого санаторію "Іскра": "Меня поражает беспринципность и циничность тех людей, которые хотят порвать, не побоюсь этого слова, детский санаторий ради какой-то своей сиюминутной выгоды, причем действуя крайне беззаконными методами. Мы возвращаемся в бандитизм дев'яносто третього и девяносто четвертого годов."
Відчуження майна колишнім головним лікарем "Іскри" було проведено таємно, без відображення в книгах бухгалтерського обліку. До того ж, угоду укладено без дозволу Міністерства охорони здоров'я України та без узгодження з Фондом держмайна. А ще вищезгаданий господар від імені санаторію "Іскра" підписав договір, за яким товариство "Канон" мало постачати сюди теплову енергію. І постачали - ціну завищили у два з чвертю рази. При цьому, воду гріли у котельні санаторію, котрий сам купував вугілля і утримував штатних працівників.
Віктор Стукачов, заступник головного лікаря по матеріальній частині: "При бывшем руководстве Тихоненко и фирме Канон, согласно заключенного договора, которые, якобы, поставляли нам тепло, в наших помещениях температура была семь градусов, не більше!"
З акту перевірки державної контрольно-ревізійної служби: "З'ясовано, що в період з 24.12.03 року по 26. 01.04 року заїзду дітей в санаторій не було, і, за опитуванням працівників санаторію, не опалювали. Проте фірмою "Канон" за січень 2004 року виставлено два рахунки на загальну суму - 32 тисячі гривень"
Отже, з боку товариства "Канон" - постійне завищення обсягів постаченого тепла за своїми безпідставно завищеними цінами. А ще - постійне намагання здерти із санаторію, і не копійку, на якихось послугах: ремонтах, постачанні, тощо... А це ж кошти бюджетні, що могли б піти на ремонт корпусів - спальних, лікувальних, на вдосконалення лікувальних методів, адже діти тяжкі прибувають, прикуті до візка з народження, а чи постраждалі від усілякого лиха.
Пан Тихоненко відбув на посаді контрактний рік. Зробив, що зробив - отримав два роки умовно за "недбалість", а лихоманка триває. Тривають суди, і останнє захоплення було вже третім. Товариство знову пропонувало ділове партнерство.
Артур Слюсаренко: "Представители Канон открыто заявили чтобы я заключил с ними договор на поставку теплоэнергии. То есть, они сами будут поставлять, из нашей же котельной, нам тепло, и чтобы я перечислял бюджетные деньги частной структуре."
Попередник залишив недобрий спадок. Звільнений у липні 2004 року з посади головного лікаря санаторія "Іскра", пан Тихоненко собі у спадок взяв круглу печатку, і вкупі з "Канонівцями", наштампував ще актів прийому-передачі теплоенергії на 280 тисяч гривень. Господарський суд Криму змусив сплатити, проте визнав недійсною згадану вище передачу нерухомого майна санаторію товариству "Канон". Одначе Севастопольський апеляційний суд щиро відгукнувся на подання останніх і знову повернув їм колись придбані за три с половиною тисячі гривень господарські споруди санаторію: котельню, водонапірну башту й таке інше. Отже хлопці з Канону прийшли 4 жовтня брати своє, законне.
Артур Слюсаренко: "Сделано все, чтобы санаторий прихватизировать, та циничность судей которые вынесли решение, Севастопольского апеляционного суда не подлежит никакой оценке. Мы надеемся на высший хозяйственный суд, надеемся, что правда восторжествует и все наши чиновники, все руководители страны станут на защиту государственной собственности."
Під час останнього триденного блокування санаторію представниками товариства Канон, Артур Слюсаренко звертався у всі можливі відомчі та правоохоронні інстанції. Допомагали колеги, але більше морально, ніж дієво.
Ігор Дишловий начальник відділу ОСКЛ МОЗ України: "Я в той же день підготував листа. і розіслали листи."
Листи ніби команда SOS із приреченого судна пішли навсебіч. І прийшли відписки: "Створимо комісію", "розберемося". Дієво допоміг лише місцевий прокурор.
Олег Саргінов, заступник прокурора міста Євпаторія: "Мы приняли решение, учитывая ситуацию в городе. Мы возбудили уголовное дело, направили для проведения досудебного следствия в милицию. Мы дали письменные указания и во исполнение этих указаний следователь вынес поручение органам дознания, чтобы устранить лиц, которые дестабилизировали обстановку в санатории, повлияли на работу госучреждения."
Карну справу за статтею 293 було відкрито після того, як керівництво "Канону" проігнорувало вимогу прокуратури залишити територію і дочекатися рішення Вищого господарського суду в столиці України. Нині ж опоненти санаторію змінили тактику.
Охоронець: "Каждый день одно и то же, по одному сценарию: приезжают, спрашивают, вежливо говорят, вежливо отвечаем, вежливо уходят и, опять же, идут в горотдел и пишут заявление на прокурора. Они будто показывают, что их не пускают сюда. Заявления складируются, власти ничего не предпринимают, что мы хорошие, а тут все плохие."
Персоналу ж санаторію є чим зайнятися: діти приїхали, батьки, треба зустріти, розмістити, накормити, відправити на процедури. Й так було, важко повірити, від 1944 року, полоненні німці зводили санаторій. Шістдесят літ вистояв, при владі радянський, незалежно-українській а нині - потрапляє в якесь безвладдя.
5 жовтня розпочнеться опалювальний сезон. Та не для "Іскри". Домовлятись про тепло та навіть розмовляти з колишнім горе-постачальником керівництво санаторію не хоче. 25 жовтня відбудеться слухання справи у Вищому господарському суді у столиці України, та після рішення Севастопольського ослабла віра до правосуддя. Тож терміново, втрачаючи бюджетні гроші, проводять нову теплотрасу в обхід власної котельні.
Якщо відмовить і київський суд, тепло, як і траплялося вже раніше, постачатиме сусідній санаторій "Дружба". Шкода затрачених зусиль, адже за літо майже уповні підготували котельню під газове опалення. Згідно державної екологічної програми "Чиста Євпаторія" місто виділило на це 125 тисяч гривень. А тут майже війна: окопи-барикади, очікування нового захоплення. Ми потрапили на семінар керівників оздоровчих закладів, тож неприємно здивувало, що у санаторію "Іскра" доволі братів по нещастю.
Юрій Бітченко, головний лікар санаторію "Піонер" міста Сімеїз: "Данная тенденция намечается и в других санаториях. В санатории "Пионер" который я возглавляю, по надуманому предлогу продано одно из зданий, которое может привести к тому, что поизойдет секвестрация земли, что в дальнейшем приведет к гибели здравницы."
Як засвідчив Ігор Дишловий, ті самі структури рік тому, і також за підтримки головного лікаря, довели до руйнації санаторій "Гірське сонце" в місті Алупка. Звідки ж беруться такі головні лікарі, в тому числі пан Тихоненко?
Ігор Дишловий: "Рекомендації були з мінздраву, і я їх сам підписував. Але хто ж знав, що через кілька місяців, він почне протизаконну діяльність?"
Добірка статей в інтернеті засвідчила масштабність діянь вищезгаданих товариств в часі і просторі. Ще в листопаді дев'яносто восьмого року кримчани взялася порятувати від банкрутства Вінницький радіоламповий завод. "Порятували" на свою користь, а за ним слідом також Вінницький завод "Термінал". Працювали з розмахом, без огляду на владу й правоохоронні органи. Дуже хотілося зустрітися з такими мудрими і мужніми людьми, хоча надія лише жевріла. Знали, що документи до суду із цих закритих товариств вилучала Служба Безпеки України. Юридична адреса ЗАТ "Канон" -Сімферополь, вулиця Самохвалова 19. Довго шукали посеред приватного сектору.
Денис Агапон, мешканець міста Сімферополь: "В плане не поставили, получается номер 17 и потом - 21 сразу."
Нарешті підказали, що Самохвалова 19 - це автостанція на початку і на протилежнім боці вулиці. Диспетчер автостанції згадала про Канон, але чомусь сором'язливо: "Они арендуют здесь площади, молодые люди - я больше ничего говорить не буду."
Єдиний напис про зміну адреси й телефонів на дверях приміщення автостанції. Відмовили: ми інша фірма - не Канон, і не було там взагалі останніх. Пропонували зустріч колишньому головному лікарю "Іскри", хотілося із перших вуст дізнатися як заварив цю кашу два роки тому. Пан Тихоненко послався на зайнятість, переклав зустріч на потім, потім погодився розмовляти лише у присутності свого адвоката, потім відмовив взагалі. За час пошуку (з нами зв'язалася людина, що теж вважає себе постраждалою від дій товариства "Канон", керівництво якого ми розшукували для коментарів.
Телефонна розмова з містом Сімферополь із Сергієм Козловським начальником АЗС номер 62: "Возникла проблема 15 августа нынешнего года. АЗС "Гефест", которая находится в городе Симферополь по улице Киевской была заблокирована сотрудниками охраны АОЗТ "Канон". Не имея никаких юридических правовых оснований, пепрекрыли въезд на територию АЗС. В течении двух суток наемными рабочими с помощью средств большой механизации были разбиты бетонные покрытия и вывезено порядка триста кубов щебня. Об этом факте было заявлено в органы Крымской прокуратуры. Но решительных действий с их стороны не последовало."
Ймовірні "канонівці" за вказаною адресою нам не представилися. Вібулися жартами, певно не бажаючи ідентифікації. Так, ніби просто сидять відпочиваючи в машині поруч бетонної стіни. Підозрілим здався мікроавтобус з темним склом, що під'їхав і став за метр від бордюру і подався лише, відчуваючи, що знімаємо. А саме цікаве те, що наш радіомікрофон не працював. Чи то випадкове радіонаведення, чи зовсім невипадкове? Недобрі враження, так ніби в Крим повертаються вищезгадувані дев'яності роки. Лише "сутички" не криваві, так ніби суто господарські, але з психологічним тиском, як на дитячий санаторій "Іскра" в місті Євпаторія, заправку в місті Сімферополь. Тож тільки додалося запитань і сподіваємося, що хтось має на них відповісти.
